Вхід з перешкодами: суди не доступні для людей з інвалідністю

 
Дата події: 
Wed, 2013-06-12 11:57

Пересування по українському суду – це біг з перешкодами для людини на візку, мамі з дитячим візочком чи людині на милицях. Відсутність пандусів і ліфтів, натомість – металошукачі, сходи, пороги, вузькі двері, високі стійки в канцелярії…

У більшості випадків приміщення українських судів – це старі архітектурні споруди, а тому обладнати їх для маломобільних категорій населення видається неможливим. Утім, на все воля керівництва – переконаний адвокат на візку Дмитро Жарий, який цього року виграв першу в Україні справу з дискримінації інвалідів проти мережі аптек.

"Суди простіше знести, аніж адаптувати під потреби людини на візку"

Як би ми не ставилися до судової системи в нашій країні, треба визнати, що в цивілізованому світі не існує іншого, більш справедливого способу вирішення суперечок, ніж звернення до незалежного арбітру – суду. Суд покликаний не тільки визначати провину людини та її міру, а й захищати громадян від будь-якого посягання – чи то з боку держави, чи у стосунках між людьми. Однак не кожному вдається так просто подолати шлях до канцелярії суду, щоб подати свою заяву чи скаргу.

Дмитро Жарий понад два роки оббивав пороги (чи б то пак – через них перечіплявся колесами!) дніпропетровських судів, судячись з аптекою через пандус. Цікава річ, що самі суди були не набагато доступнішими.

Тут і далі фото надані координаторами кампанії "Правосуддя – без бар’єрів" 

"Пандуси взагалі відсутні як клас. У тих виняткових випадках, де вони є, кут нахилу такий, що користуватися ним неможливо, а сама конструкція спотворює не тільки зовнішній вигляд приміщення, а й міста. До того ж пандус веде лише на перший поверх, а сама справа може розглядатися і на вищих поверхах", - пригадує Жарий.

Адвокат каже, що в його випадку було б непогано мати законного представника, але для цього потрібно мати ноторіальне засвідчення чи укласти договір з іншим адвокатом – а це все додаткові витрати.

"Ніякого представника в мене в суді не було, я все робив сам. Документи відправляв у суд поштою, оскільки в канцелярії умови жахливі – велетенські черги й височезна стійка, через яку ні я нікого не бачу, ні мене", – розповідає про свій марафон по судам Жарий.

"Не злим тихим словом" мій співрозмовник згадує і про туалет: "Доступного санвузла я ще ні разу не бачив у жодному суді. Кабінки маленькі, у деякі з них заїхати на інвалідному візку просто не можливо. В інших – якщо і заїдеш, то вже не розвернешся, тому доводиться вести "процес" буквально боком".

Однак не тільки візочнику важко пересуватися нетрями українських судів. Існує чимала, але при цьому непомітна група населення, яка постійно відчуває дискримінацію. Йдеться про маломобільні групи населення (ММГН).

При чому, стати частиною цієї групи кожен з нас може в будь-який момент – і не тільки внаслідок нещасного випадку або тяжкої хвороби. "Новоспечені" мама чи тато починає помічати всі бар’єри на шляху, коли вимушені вирушати до суду з дитячими візочками.

 

Маломобільні групи населення – це люди, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До них належать не тільки люди з інвалідністю (у тому числі, візочники), а й люди з тимчасовими порушеннями здоров'я (наприклад, людина на милицях стає маломобільною), літні люди, яким через вік та стан здоров'я важко самостійно пересуватися, вагітні, люди з дитячими візочками та багато інших.

В Україні існують спеціальні будівельні норми, що визначають критерії доступності будинків і споруд для маломобільних груп населення (ДБН В.2.2-17: 2006). Однак ці норми стають обов'язковими тільки при проектуванні та реконструкції.

"Переважна більшість будівель суду – це якраз не новобудови. Зазвичай це пам'ятки архітектури, які, тим не менш, повинні бути доступні для всіх без винятку на виконання одного з основних принципів правосуддя – його загальності. Суд має бути доступним. Це не кафе і не магазин, які завжди можна підібрати під свої можливості й смаки. Неможливість потрапити в будівлю суду істотно обмежує наше право на справедливий суд і робить нас беззахисними", - зауважує співкоординатор кампанії "Правосуддя – без бар’єрів", юрист Олена Луньова.

 

Те, що старе приміщення суду простіше знести і заново побудувати, аніж повністю адаптувати під потреби маломобільних груп, переконаний і Дмитро Жарий. Однак він упевненний, що навіть у такій непростій ситуації можна значно покращити умови архітектурної доступності. І в першу чергу, ці питання потрібно вирішувати з точки зору дотримання діючих державних будівельних нормативів, а не "формально": який-небудь пандус вчепити, чи ще принизливіше – вмонтувати кнопку для виклику охоронця… на висоті близько 2-х метрів.

Для того, щоб забезпечити необхідний мінімум – потрібно не так багато, стверджує адвокат. По-перше, кожний суд має бути обладнаний пандусом, який відповідає технічним нормам. По-друге, облаштувати на першому поверсі зал судового розгляду, зручний для маломобільних груп. По-третє, забезпечити доступний санвузол.

"Усе можна зробити в будь-якому суді, й це практично повністю вирішить проблему забезпечення архітектурної доступності для ММНГ. Але для цього потрібна тверда рука керівництва, якої поки немає…", - зазначає Жарий.

Жарий також розповів, що, коли він звертався в Дніпропетровський окружний адмінстративний суд, який розміщувався в багатоповерхівці, його справу розглядали на першому поверсі, у доступному залі.

"При чому я не писав жодних клопотань із цього приводу, ні з ким не говорив, та й суд ніхто спеціально не облаштовував під потреби маломобільних груп. Очевидно, самі судді, розібравшись у суті моєї справи, зрозуміли, якщо піти на зустріч – можна вирішити багато проблем. У будь-якому разі, у своїй багаторічній адвокатській практиці я вперше спостерігав таке гуманне ставлення, а тому відмовляюсь вірити у збіг", - каже Жарий.

І додає, що саме ця судова інстанція в задоволенні його позову повністю відмовила: тобто гуманність суду ніяк не вплинула на судове рішення.

 

Криве дзеркало

За словами Жарого, в Україні містична кількість судів – їх 666. І чи справді ситуація з доступністю до них настільки критичною вирішили з’ясувати активісти кампанії "Правосуддя – без бар’рів".

Учасники кампанії упродовж травня-червня здійснюють моніторинг безбар'єрності українських судів, зважаючи на такі критерії доступності, як наявність пандуса, ліфта, ширина вхідних дверей, доступність інформації тощо.

Також проводиться фотофіксація побаченого. Наразі моніторинг доступності близько 30 судів був здійснений у Луганській, Вінницькій, Херсонській, Чернівецькій, Тернопільській областях, у місті Києві та в Криму (Сімферополь, Ялта, Алушта, Керч).

Як зауважує співкоординатор капанії Юлія Красільникова, за результатами моніторингів будуть підготовлені узагальнені висновки і складено рекомендації по кожному об'єкту. Ці рекомендації будуть направлені в судову адміністрацію, комітети доступності та органи місцевого самоврядування, пропонуючи усунути проблеми.

"Метою моніторингу не є заглянути в кожну шпаринку суду. Ми орієнтуємося на те, що найбільш важливо для відвідувачів – це канцелярія суду, доступність ключових приміщень (залів судових засідань) і санвузлів. Щоб оцінити ці важливі індикатори, потрібно всього 5-7 хвилин. У першу чергу, ми хочемо привернути увагу органів влади (зокрема, судової адміністрації) до проблеми не-доступності судів", - зауважує Красільникова.

Високі стійки в канцелярії 

Експерт каже, що кожний бажаючий може приєднатися до моніторингу – спеціальних знань для цього не потрібно. Слід заповнити анкету участника моніторингової кампанії, ознайомитися з інструкцією і завантажити карту спостереження для візиту до суду, потім результати моніторингу внести в онлайн-анкету, а фото вислати координаторам.

Однак під час відвідин суду при собі бажано мати диктофон, оскільки складно передбачити, як розгортатимуться події.

Практично в кожному суді, учасники моніторингу мали труднощі в комунікації з працівниками, переважно це стосувалося фотографування об’єктів.

"Нещодавно мені заборонили знімати в двох луганських судах. І якщо в першому випадку, я зробила вигляд, що я не фотографую, а охоронець – що нічого не бачить, то у другому – мене відвели до якоїсь тітоньки з організації праці. Зі мною вона розмовляла підвищеним голосом, повністю ігноруючи питання про нормативну базу. Потім голова суду довго читав мені нотацію, що потрібно працювати, а не моніторити й по "майданах" бігати…", - розповідає Красільникова.

Слід зауважити, що до приміщення суду може увійти будь-яка людина. Порядок пропуску осіб до приміщень суду визначається спільним Наказом ДСАУ та МВС від 12.09.2005 № 102/765. І найкраща "причина", щоб потрапити в будівлю, – бажання бути присутнім на відкритому судовому засіданні. Згідно із українським законодавством, розгляд справ у судах відбувається публічно й відкрито.  

Більше того, проводити фотозйомку в приміщеннях суду не заборонено. Як зауважує юрист Олена Луньова, згідно зі ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Спеціальний дозвіл судді на проведення фото-, відеозйомки потрібно лише у випадку, коли цей дозвіл виникає під час судового розгляду в конкретній справі, тобто власне під час судового процесу.

"На мій погляд, сам факт того, що не часто, а тільки іноді забороняють фотографувати, значить лише те, що фотографувати діючими нормами закону не заборонено. А між "дозволено" і "не заборонено" - чимала різниця. Цікаво, чому ж в оселі самої Феміди порушується конституційна норма?", - каже Луньова.

Утім, деякі експерти з Коаліції з протидії дискримінації досить скептично ставлять до ініціативи моніторингу доступності судів. Хоч вони і вважають, що кампанія "Правосуддя – без бар’єрів" приверне увагу до проблеми, але сам моніторинг не вирішить ситуацію доступності в кожному суді.

І лише є ілюстрацією до загальновідомого факту – суди в Україні не доступні для людей з інвалідністю.

…Якось в одному з районних судів Херсонської області я запитала в працівниці, якщо до вас звертається людина на інвалідному візку, як вона потрапляє в суд, адже у вас немає пандуса. На що жінка розгублено відповіла: "А до нас інваліди не ходять".

"Тобто людям з інвалідністю суд потрібен менше, аніж "здоровим", - вирішила я уточнити.

"Виходить, що так…", - стиха відповіла жінка і одразу додала: "Ходять їхні законні представники…". 

Недоступність наших судів – чудова ілюстрація панівних у суспільстві стереотипів стосовно людей з інвалідністю, переконаний Дмитро Жарий.

"Чимало людей до сих пір відмовляються визнавати людей з інвалідністю повноцінними членами суспільства, які мають такі ж права і обов’язки, як і всі інші", - наголосив адвокат.

Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини

Фото надані координаторами кампанії "Правосуддя – без бар’єрів"

Источник: 
life.pravda.com.ua
Автор: 
Ірина Виртосу

토토사이트 Hello, 먹튀검증 I am one of

토토사이트 Hello, 먹튀검증 I am one of the most impressed people in your article. I'm very curious about how you write such a good article. 먹튀 Are you an expert 먹튀검증업체 on this subject? 먹튀사이트 I think so. I'm also very interested in this topic. If you visit my 안전한놀이터,
메이저놀이터 I'd appreciate it if you could visit my website. If you have enough time, come and see me. The name of my site is 놀이터토토 . Please visit and read my article and leave your comments. 안전놀이터 I will make sure to read it and reflect your opinion 안전놀이터. Thank you again 메이저토토사이트 for allowing me to read these posts, 토토레프리 and have a nice day today. 토토사이트추천 Thank you. Goodbye!https://elephonemobile.com/

토토사이트 Hello! Nice to meet

토토사이트 Hello! Nice to meet you. 먹튀검증First of all,안전놀이터 thank you very much for 토토사이트providing us with this variety of information. 꽁머니I think it's information that can be used in many ways. I can't imagine how much effort you've made to write this. Thank you for your hard work. I would appreciate it if you would continue to provide us with such information. In addition, COVID-19 is becoming a problem all over the world these days. I hope there's no harm to you and your family. 먹튀가디언 Thank youhttps://twiddeo.com/And, 먹튀검증토토사이트 Already 2020 is nearing the end. 메이저토토사이트 There were so many incidents this year. 사설토토 I am still feeling a lot of inconvenience and birds due to the special virus. 먹튀사이트조회It's already getting 토토사이트 a lot colder, 안전놀이터 so make sure to 먹튀검증 pack warm clothes. 먹튀요기요 Please spend the rest of https://mtygy.com/ your life happy. 메이저놀이터 Then, have a nice day!놀이터토토 https://twiddeo.com/

gadis yang berubah-ubah! Saya

gadis yang berubah-ubah! Saya menceritakan anekdot tenini ke 16
Jual besi cnp
undangan pernikahan animasi
Harga Plat Bordes Kembang
Pabrik Besi H beam Baja
Pabrik Plat Bordes
harga besi beton psi Ulir Polos
Distributor Besi Beton
Distributor Besi Beton
Jual baja ringan
www.gudangbesibaja.com
undangan pernikahan cantik
Harga Plat Besi Hitam
Distributor Atap Spandek
Distributor Bondek Cor
harga besi beton perwira
Harga Besi Beton
Harga Besi Beton
Jual bondek
harga besi Wf Baja
undangan pernikahan cantik elegan sewa villa bukit danau
Harga Plat Kapal Bki Krakatau Steel
Supplier Atap Spandek
Harga Bondek Cor
harga besi beton PAS
Jual Besi Beton
Jual Besi Beton
Jual Plat kapal besi baja bki krakatau steel
Harga bondek
undangan pernikahan cetak
Harga Jual Besi Siku Baja
Agen Atap Spandek
Jual Bondek Cor
harga besi beton master steel ms
Supplier Besi Beton
Supplier Besi Beton
Jual besi siku
harga wiremesh
undangan pernikahan custom
Harga Besi Unp Baja Profil Kanal
Toko Atap Spandek
Supplier Bondek Cor
harga besi beton ksty
Toko Besi Beton
Toko Besi Beton
Jual pipa besi baja sch 40 sch 80
Harga pipa besi baja sch 40 sch 80
undangan pernikahan bagus
Harga Besi Cnp Profil Baja Gording
Jual Atap Spandek
Toko Bondek Cor
harga besi beton krakatau steel
Agen Besi Beton
Agen Besi Beton
Jual Plat besi
harga besi hollow
undangan pernikahan anime
Harga Besi Hollow
Harga Atap Spandek
Agen Bondek Cor
harga besi beton jcac
Pabrik Besi Beton
Pabrik Besi Beton
Jual besi h beam
harga besi beton Sni Ulir Polos
undangan pernikahan aneh
Harga Wiremesh
Pabrik Atap Spandek
Pabrik Bondek Cor
harga besi beton interworld steel is

Pokercc Poker88